26 квітня 1986 року дата, що назавжди вписана в історію людства як день найбільшої техногенної катастрофи.
Вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС розніс мільйони кюрі радіоактивних речовин у повітря, знищив життя міста Прип’ять і змінив уявлення про безпечні технології.
Серед тих, хто став на боротьбу з наслідками трагедії, особливе місце належить хімікам і інженерам – людям, які своїми знаннями приборкували радіаційний хаос.
Відразу після аварії на допомогу державним службам прийшли фахівці з хімічних технологій та інженерії. Саме їхні розробки дозволили локалізувати радіоактивне забруднення.
Група вітчизняних вчених створила нові дезактивуючі розчини, які швидко нейтралізували радіаційний пил на поверхнях. Технологія дозволяла очищати техніку, бетон і навіть металеві конструкції значно ефективніше, ніж стандартні методи того часу.
Ці формули стали ключем до безпеки сотень людей, врятували ділянки від подальшого зараження
Паралельно з цим хіміки розробляли сорбційні матеріали для очищення води й повітря, створювали сплави для ізоляції радіонуклідів, а інженери-хіміки працювали над енергетичними розрахунками для стабілізації зон температурного режиму під саркофагом.
Чорнобиль це не лише трагедія, а й приклад того, як хімічні технології та інженерія можуть служити людству в найскладніших умовах. Завдяки зусиллям тисячі фахівців вдалося зупинити розповсюдження невидимого ворога – радіації.
Сьогодні, через 40 років після катастрофи, фахівці з хімічних технологій та інженерії знову стоять на передовій – уже не в зонах зараження, а в лабораторіях і центрах, створюючи технології, що забезпечують сталий і безпечний розвиток промисловості та оборонного комплексу.
Пам’ятаємо та навчаємо фахівців за сучасними освітніми програмами Хімічні технології та інженерія для вирішення практичних проблем хімічних технологіи та інженеріі, які спрямовані на енерго-, ресурсозбереження, забезпечення роботи підприємств в умовах циркулярноі економіки.
Ukrainian